У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж'єгорська відбувся наймасовіший розстріл української інтелігенції. НКВС розстріляло 1111 людей, зокрема 287 українців і близько пов'язаних з Україною осіб. Цей злочин проти людяності виконавці цинічно присвятили 20-річчю Жовтневої революції.

Тоді режим убив Леся Курбаса, Миколу Куліша, Марка Вороного, Миколу Зерова, Валер'яна Підмогильного та інших яскравих постатей українського відродження 20-х років ХХ століття. Загалом же у цьому карельському лісі було знищено близько 10 тисяч людей 58 національностей та етнічних груп.

  Трагедію Сандармоху ми не маємо права забувати.

1111 жертв Сандармоху: трагедія "Розстріляного відродження", яку Україна не має права забути

 

 

2 листопада в Україні вшановують пам'ять видатного археолога та дослідника давньої історії Вікентія Хвойки (21.02.1850 — 02.11.1914), який помер у Києві.

Археолог-любитель Вікентій Хвойка поблизу села Трипілля восени 1897 р. знайшов культурні артефакти, які ми тепер добре знаємо під назвою "Трипільська культура", а багато хто називає "Трипільською цивілізацією".

2 листопада день пам'яті Вікентія Хвойки (Vincenc Chvojka) - відомого українського археолога-любителя чеського походження, відкривача Трипільської культури (1850-1914).

Вікентій Хвойка був за національністю чехом, але палко любив Київ, вважав його своєю другою батьківщиною. Він мріяв, щоб усе ним знайдене і напрацьоване залишилося у Києві. Більшість колекцій, ним здобутих, зберігається в Національному музеї історії України.

Народився він у Чехії (тоді - Австро-Угорська імперія). У 26 років переїхав до Києва. Спочатку викладав німецьку мову і малювання, згодом почав займатися агротехнічною справою, вирощуванням нових сортів проса і хмелю. Після пожежі в лабораторії, де молодий науковець проводив свої досліди, на згарищі у землі дослідник помітив рештки скляних різнокольорових браслетів. Знавці старожитностей пояснили, що такі браслети носили жінки часів Руси. Це роз’ятрило в душі Хвойки його давнє захоплення історією й археологією. 

З 1893 р. до 1914 р. Хвойка дослідив археологічні пам’ятки майже всіх епох історичного розвитку суспільства на території України. Його розкопки охоплювали території сучасних Київської, Черкаської, Полтавської, Сумської, Житомирської і Хмельницької областей.

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.

 

1 листопада минуло 108 років від Листопадового чину — події, яка змінила історію Галичини та стала початком створення Західноукраїнської Народної Республіки.

 

Студенти коледжу відвідали етнопарк -  Агроленд,  де у  межах вивчення культурної спадщини  історії України було організовано та проведено практичну екскурсію для студентської молоді. Головним об'єктом дослідження стала автентична подільська хата з її унікальною архітектурою та внутрішнім наповненням. Поділля як історико-географічний регіон має глибокі традиції, які яскраво відображені в архітектурних особливостях житла (мазані стіни, солом’яна стріха) та предметах повсякденного вжитку.

Студенти оглянули архітектурні особливості хати, конструкцію дерев'яної стелі (сволоків), настінні глиняні тарілки та вишиті рушники. Ознайомилася з устроєм подільської печі та унікальною колекцією старовинних вугільних прасок. Учасники власноруч випробували старовинний спосіб прасування — катання домотканого полотна за допомогою дерев'яного рубля та качалки. Оглянули світлицю з комодом, старовинним дзеркалом та обрядовими дідухами, які символізували добробут родини. 

Живий контакт із автентичними предметами минулого допоміг студентам глибше зрозуміти повсякденне життя українців. Отриманий досвід закріпив теоретичні знання з історії України , продемонструвавши практичність, екологічність та високу культуру побуту наших предків.

5 жовтня 2026 року відбулось відкриття тижня суспільних дисциплін та документальний кінолекторій: «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939–1941». Голова циклової комісії Рапа Василь Євгенович виступив з вступною промовою та оголосив про відкриття тижня суспільних дисциплін та початок проведення першого запланованого заходу, який підготувала  Мальченюк Тетяна Василівна. Документальний кінолекторій: «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941»  став яскравим стартом тематичного тижня. Здобувачі освіти ознайомилися з передумовами Другої світової війни, її початком та суспільно-політичним впливом на Галичину, зокрема радянською окупацією Галичини у вересні 1939 року. Цікавим доповненням до теоретичної частини став перегляд уривку з фільму «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941». Свідчення очевидців та історичні кадри подій дали змогу здобувачам освіти осмислити всю суть небезпеки, яка охопила Галичину у 1939 році. Наприкінці заходу учасники мали змогу обговорити історичні факти та причинно-наслідкові зв’язки подій того часу, згадати про сучасні реалії та провести паралель між тодішнім духом патріотизму і боротьби за рідну землю та теперішніми подіями.

 

 

27 травня 2026 року ВСП «Золочівський фаховий коледж ЛНУП» викладачка історії Мальченюк Т.В. провела відкрите заняття у формі круглого столу з дисципліни «Історії України» на тему «Симон Петлюра: між словом, зброєю та державотворенням (до 100-річчя пам'яті Головного Отамана)». Головною метою зустрічі було не лише згадати історичні віхи життя видатного діяча, а й сформувати у сучасної молоді цілісне, вільне від радянських та російських міфів розуміння постаті Петлюри.

Заняття було побудоване за інтерактивним принципом і складалося з п’ятьох логічних частин:

• Витоки: козацьке коріння, родина та формування світогляду

• ​Петлюра — майстер слова: журналістика та театральна критика

• У вирі революції: творення Армії та держави

• Культурна дипломатія та «Щедрик»

• Спростування міфів та трагічний фінал

Круглий стіл продемонстрував, що сучасні студенти бачать у Симоні Петлюрі не плакатний персонаж, а глибокого інтелектуала, новатора та безкомпромісного лідера держави.

Через свої доповіді молодь чітко розкрила 5 головних граней Головного Отамана:

1. Глибокі витоки: Як козацьке коріння, родина та духовна освіта сформували залізний характер патріота.

2. Силу слова: Петлюру як блискучого журналіста й театрального критика, який словом пробуджував національну свідомість ще до революції.

3. Державотворчу волю: Його титанічну працю із творення Армії УНР «з нуля» в умовах повної ізоляції та війни на три фронти.

4. Геніальність дипломатії: Запуск світового турне «Щедрика» як першого історичного зразка успішної «м'якої сили» України у світі.

5. Історичну справедливість: Наукове спростування радянських міфів (зокрема про погроми) та розкриття вбивства Петлюри у Парижі як спланованої спецоперації москви.

Заняття продемонструвало високий рівень аналітичного мислення та інформаційної стійкості студентів. Молодь зуміла провести чіткі паралелі між подіями 100-річної давнини та сучасною російсько-українською війною. Студенти довели, що здатні критично оцінювати складні історичні процеси, захищати національну пам'ять від ворожих маніпуляцій та усвідомлюють уроки минулого для нашого сьогодення.

 

У рамках тижня суспільних дисциплін 19 травня 2026 року в коледжі було проведено виховний захід, присвячений вшануванню героїв українського національно-визвольного руху.

Захід розпочала викладачка історії Тетяна Мальченюк із доповіддю на тему «Український національно-визвольний рух у 20–50-х роках ХХ століття». У своєму виступі вона висвітлила основні етапи боротьби українського народу за незалежність, звернула увагу на діяльність підпільних організацій та роль українських патріотів у збереженні національної ідентичності. Доповідь супроводжувалася цікавими історичними фактами та викликала жваве зацікавлення серед студентів.

Продовжила програму викладачка історії Мар’яна Каспрук, яка представила доповідь «Василь Кук — останній головний командир УПА». Під час виступу було розкрито життєвий шлях Василя Кука, його внесок у діяльність Української повстанської армії та значення його постаті для української історії. Особливу увагу доповідачка приділила стійкості, патріотизму та відданості ідеї незалежної України.

Завершив захід викладач Олександр Барило. У своїй доповіді він розповів про віднайдення криївки Василя Кука, а також ознайомив присутніх із роботами, які нині проводяться задля її подальшого відкриття та збереження. Викладач наголосив на важливості збереження історичної пам’яті та популяризації об’єктів, пов’язаних із визвольною боротьбою українського народу.

Захід став важливою нагодою для студентів глибше ознайомитися з історією українського визвольного руху, усвідомити значення боротьби за свободу та вшанувати пам’ять борців за незалежність України.

18 березня 1913 року у Львові засновано військове товариство "Січові стрільці".

 

18 березня 1913 року у Львові засновано військове товариство "Січові стрільці".

 Очолив організацію Володимир Старосольський. Товариство, що виникло на базі «Українського січового союзу», займалося військовим вишколом та підготовкою кадрів, ставши основою для майбутнього легіону УСС у 1914 році

УСС

Основні факти про створення товариства:

• Дата: 18 березня 1913 року, Львів.
• Ініціатори: Провідні українські діячі Галичини, базувалося на «Українському січовому союзі».
• Мета: Підготовка національно свідомих військових кадрів, фізичний та військовий вишкіл молоді (спортивно-пожежні та стрілецькі товариства).
• Керівництво: Головою (кошовим) обрано Володимира Старосольського, заступником (осавулом) — Дмитра Катамая.
• Значення: Вже за пів року діяло близько 50 товариств по всій Галичині, що стало основою для легіону Українських Січових Стрільців (УСС), сформованого у серпні 1914 року.
• 
  
  
  

Робочий зошит з дисципліни "Історія України".

Робочий зошит з дисципліни "Історія України".

Сучасні технології в освіті: ЗНО/НМТ історія України: Як підготуватися до ЗНО/НМТ з історії України?

Сучасні технології в освіті: ЗНО історія України:

 Як підготуватися до ЗНО з історії України? Безкоштовні онлайн-курси 

  СПЕЦПРОЕКТ "EDERA" ТА "ОСВІТОРІЇ" (ІСТОРІЯ)