https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/sto-rokiv-tomu-rozpochavsya-pershyy-zymovyy-pohid-armiyi-unr-1919-1920-rokiv?fbclid=IwAR1u-5VwDrJC9jELFyqZs2ZryvVhDFMP2jAlEQ27uJ4EFNUEHribUYzCOY8
Публікації
19 квітня 1930 року судом московсько-радянських окупантів, винесено вирок у репресивній справі «Спілки визволення України». Ще відомий як «Процес Спілки визволення України» — показова справа, сфабрикована московсько-радянської окупаційної «ОДПУ Української СРР» наприкінці 1920-тих, яка викривала вигадану антирадянську організацію серед української наукової та церковної інтелігенції. Мета — дискредитація провідних діячів української культури та громадського життя в рамках централізованої політики геноциду української нації, здійсненого московським окупаційним урядом СРСР у 1932–1933. Процес відбувся над 45 керівниками і головними діячами т. зв. «СВУ», у будівлі Столичного оперного театру у Харкові від 9 березня до 19 квітня 1930. Всього до судового процесу 1930 залучено 474 осіб, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі «Української СРР» — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи. Процес СВУ мав на меті: - обґрунтувати масові перес
5 квітня 1710 року Пилип Орлик виголосив свою присягу і оприлюднив "угоду" - "Конституцію прав і вольностей Війська Запорізького", яка чітко визначала права та обов'язки гетьмана, старшини, козацтва, ставши прообразом першої Конституції в Україні (американська Конституція з'явитися на 77 років пізніше). https://uain.press/blogs/pylyp-orlyk-pershyj-getman-u-vygnanni-1097054?fbclid=IwAR261mYtd6FZfPEl05QH-SEGsuB5_BrAuneUUvEdADBOkIBsTj1_3RlpP8k
Юрій (Георг) Гасенко (Жорж де Гасенко; 1894, Кисловодськ, Російська імперія - травень 1933, Париж, Франція) - український громадський діяч, дипломат, поліглот, інженер, видавець, автор книг про Україну та мап про розселення українців у світі. Його батько був підданим Османської імперії, мати - українкою, донькою ветерана Кримської війни, яка знала кілька мов. Юрко, випускник гімназії в Баку та у Стамбулі, успадкував від неї здібність до вивчення мов - знав німецьку, французьку, італійську, турецьку, вірменську та низку мов деяких кавказьких народів. У 1917 році пішов на службу до українського війська, став особистим ад'ютантом генерального секретаря військових справ Симона Петлюри. Генеральний Секретаріат УНР доручив йому дипломатичну, інформаційну та розвідувальну роботу в Європі. Зокрема поширював інформацію про Україну в іноземних ЗМІ, у Швейцарії заснував українсько-швейцарський комерційний заклад і Закордонний заклад УНР, виконував дипломатичні та розвідувальні доручення у Шве