Блог викладачки історії Мальченюк Тетяни

Студенти коледжу відвідали етнопарк - Агроленд, де у межах вивчення культурної спадщини історії України було організовано та проведено практичну екскурсію для студентської молоді. Головним об'єктом дослідження стала автентична подільська хата з її унікальною архітектурою та внутрішнім наповненням. Поділля як історико-географічний регіон має глибокі традиції, які яскраво відображені в архітектурних особливостях житла (мазані стіни, солом’яна стріха) та предметах повсякденного вжитку.

Студенти оглянули архітектурні особливості хати, конструкцію дерев'яної стелі (сволоків), настінні глиняні тарілки та вишиті рушники. Ознайомилася з устроєм подільської печі та унікальною колекцією старовинних вугільних прасок. Учасники власноруч випробували старовинний спосіб прасування — катання домотканого полотна за допомогою дерев'яного рубля та качалки. Оглянули світлицю з комодом, старовинним дзеркалом та обрядовими дідухами, які символізували добробут родини.

Живий контакт із автентичними предметами минулого допоміг студентам глибше зрозуміти повсякденне життя українців. Отриманий досвід закріпив теоретичні знання з історії України , продемонструвавши практичність, екологічність та високу культуру побуту наших предків.

27 травня 2026 року ВСП «Золочівський фаховий коледж ЛНУП» викладачка історії Мальченюк Т.В. провела відкрите заняття у формі круглого столу з дисципліни «Історії України» на тему «Симон Петлюра: між словом, зброєю та державотворенням (до 100-річчя пам'яті Головного Отамана)». Головною метою зустрічі було не лише згадати історичні віхи життя видатного діяча, а й сформувати у сучасної молоді цілісне, вільне від радянських та російських міфів розуміння постаті Петлюри.

Заняття було побудоване за інтерактивним принципом і складалося з п’ятьох логічних частин:

• Витоки: козацьке коріння, родина та формування світогляду

• ​Петлюра — майстер слова: журналістика та театральна критика

• У вирі революції: творення Армії та держави

• Культурна дипломатія та «Щедрик»

• Спростування міфів та трагічний фінал

Круглий стіл продемонстрував, що сучасні студенти бачать у Симоні Петлюрі не плакатний персонаж, а глибокого інтелектуала, новатора та безкомпромісного лідера держави.

Через свої доповіді молодь чітко розкрила 5 головних граней Головного Отамана:

1. Глибокі витоки: Як козацьке коріння, родина та духовна освіта сформували залізний характер патріота.

2. Силу слова: Петлюру як блискучого журналіста й театрального критика, який словом пробуджував національну свідомість ще до революції.

3. Державотворчу волю: Його титанічну працю із творення Армії УНР «з нуля» в умовах повної ізоляції та війни на три фронти.

4. Геніальність дипломатії: Запуск світового турне «Щедрика» як першого історичного зразка успішної «м'якої сили» України у світі.

5. Історичну справедливість: Наукове спростування радянських міфів (зокрема про погроми) та розкриття вбивства Петлюри у Парижі як спланованої спецоперації москви.

Заняття продемонструвало високий рівень аналітичного мислення та інформаційної стійкості студентів. Молодь зуміла провести чіткі паралелі між подіями 100-річної давнини та сучасною російсько-українською війною. Студенти довели, що здатні критично оцінювати складні історичні процеси, захищати національну пам'ять від ворожих маніпуляцій та усвідомлюють уроки минулого для нашого сьогодення.

У рамках тижня суспільних дисциплін 19 травня 2026 року в коледжі було проведено виховний захід, присвячений вшануванню героїв українського національно-визвольного руху.

Захід розпочала викладачка історії Тетяна Мальченюк із доповіддю на тему «Український національно-визвольний рух у 20–50-х роках ХХ століття». У своєму виступі вона висвітлила основні етапи боротьби українського народу за незалежність, звернула увагу на діяльність підпільних організацій та роль українських патріотів у збереженні національної ідентичності. Доповідь супроводжувалася цікавими історичними фактами та викликала жваве зацікавлення серед студентів.

Продовжила програму викладачка історії Мар’яна Каспрук, яка представила доповідь «Василь Кук — останній головний командир УПА». Під час виступу було розкрито життєвий шлях Василя Кука, його внесок у діяльність Української повстанської армії та значення його постаті для української історії. Особливу увагу доповідачка приділила стійкості, патріотизму та відданості ідеї незалежної України.

 Завершив захід викладач Олександр Барило. У своїй доповіді він розповів про віднайдення криївки Василя Кука, а також ознайомив присутніх із роботами, які нині проводяться задля її подальшого відкриття та збереження. Викладач наголосив на важливості збереження історичної пам’яті та популяризації об’єктів, пов’язаних із визвольною боротьбою українського народу.

 Захід став важливою нагодою для студентів глибше ознайомитися з історією українського визвольного руху, усвідомити значення боротьби за свободу та вшанувати пам’ять борців за незалежність України.

18 березня 1913 року у Львові засновано військове товариство "Січові стрільці".

Очолив організацію Володимир Старосольський. Товариство, що виникло на базі «Українського січового союзу», займалося військовим вишколом та підготовкою кадрів, ставши основою для майбутнього легіону УСС у 1914 році

УСС

Основні факти про створення товариства:

Дата: 18 березня 1913 року, Львів.
Ініціатори: Провідні українські діячі Галичини, базувалося на «Українському січовому союзі».
Мета: Підготовка національно свідомих військових кадрів, фізичний та військовий вишкіл молоді (спортивно-пожежні та стрілецькі товариства).
Керівництво: Головою (кошовим) обрано Володимира Старосольського, заступником (осавулом) — Дмитра Катамая.
Значення: Вже за пів року діяло близько 50 товариств по всій Галичині, що стало основою для легіону Українських Січових Стрільців (УСС), сформованого у серпні 1914 року.