Юрій (Георг) Гасенко (Жорж де Гасенко; 1894, Кисловодськ, Російська імперія - травень 1933, Париж, Франція) - український громадський діяч, дипломат, поліглот, інженер, видавець, автор книг про Україну та мап про розселення українців у світі.
Його батько був підданим Османської імперії, мати - українкою, донькою ветерана Кримської війни, яка знала кілька мов. Юрко, випускник гімназії в Баку та у Стамбулі, успадкував від неї здібність до вивчення мов - знав німецьку, французьку, італійську, турецьку, вірменську та низку мов деяких кавказьких народів.
У 1917 році пішов на службу до українського війська, став особистим ад'ютантом генерального секретаря військових справ Симона Петлюри. Генеральний Секретаріат УНР доручив йому дипломатичну, інформаційну та розвідувальну роботу в Європі. Зокрема поширював інформацію про Україну в іноземних ЗМІ, у Швейцарії заснував українсько-швейцарський комерційний заклад і Закордонний заклад УНР, виконував дипломатичні та розвідувальні доручення у Швейцарії, Франції, Австрії, Німеччині, Італії, США. у березні 1918 року спільно з Михайлом Тишкевичем заснували в Женеві Товариство пропаганди проти анексії Бессарабії Румунією. Улітку 1918 року призначений до виконання особливих доручень при Міністрі закордонних справ у Києві. Був членом делегації УЦР на мирних переговорах в Бересті. Був рішуче проти союзницьких відносин із Росією.
Після поразки УНР, Юрій Гасенко жив на еміграції. Організував власне видавництво у Відні. Великим захопленням Юрія Гасенка була авіаінженерія, також він винайшов моторовий човен особливої конструкції (так звану «морську блоху»). З 11 березня 1920 року - голова Українського національного аероклубу у Відні. Також - член Союзу українських журналістів і письменників у Відні. Мешкав у Швейцарії, Німеччині, Чехословацькій республіці, Болгарії, де в Софії спільно зі скульптором Михайлом Паращуком заснував фабрику мистецького фаянсу. Помер у травні 1933 року в Парижі.
Юрій Гасенко - автор спогадів, французькомовної праці «Буковина» («Bukovina», Paris, 1918), низки новел та оповідань для дітей, зокрема, книги «Ная з джунґлів» (Відень, 1920), а також низки праць про Україну, зокрема його "Україна" була перевидана англійською, італійською, іспанською, німецькою, турецькою, грецькою, болгарською, голландською, угорською, сербською, румунською, шведською, данською, чеською.В контексті історії української діаспори цікаві його мапи розселення українців. Підписи - під ними.


 

Популярні дописи з цього блогу